“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним…” І Послання св. Івана 1, 7
“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним…” І Послання св. Івана 1, 7
Тема приналежності до спільноти є дуже важливою для кожної людини. Ми люди є духовно-фізичними соціальними істотами і відповідно наша цілісна реалізація залежить від добрих взаємовідносин з іншими у спільнотах різних рівнів.
Але через егоїзм, людина часто обирає шлях який суперечить її природі. Це веде до чисельних проблем та руйнівних наслідків.
Нажаль також, є багато тих хто формально не відкидає Бога з власного життя і вважає себе християнином, але відкидає потребу приналежності до спільноти.
За звичай така поведінка пояснюється тим, що є достатньо прямих взаємимовідносин з Богом, без посередників. Таке пояснення не базується на Істині. Це також є проявом егоїзму, що підживлює ілюзію самодостатності. Це легкий шлях уникнення відповідальності не тільки у відношенні до інших, але й до себе.
Не можливо відновити та підтримувати добрі дружні взаємовідносини з Богом і одночасно не прикладати зусилля постійної дієвої приналежності до його спільноти.
Ісус, як Спаситель людини, саме через засновану ним Церкву, Божу спільноту, продовжує свою місію відкуплення та освячення.
o. A.P.