“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним…” І Послання св. Івана 1, 7

“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним…” І Послання св. Івана 1, 7

Тема приналежності до спільноти є дуже важливою для кожної людини. Ми люди є духовно-фізичними соціальними істотами і відповідно наша цілісна реалізація залежить від добрих взаємовідносин з іншими у спільнотах різних рівнів.

Але через егоїзм, людина часто обирає шлях який суперечить її природі. Це веде до чисельних проблем та руйнівних наслідків.

Нажаль також, є багато тих хто формально не відкидає Бога з власного життя і вважає себе християнином, але відкидає потребу приналежності до спільноти.

За звичай така поведінка пояснюється тим, що є достатньо прямих взаємимовідносин з Богом, без посередників. Таке пояснення  не базується на Істині. Це також є проявом егоїзму, що підживлює ілюзію самодостатності. Це легкий шлях уникнення відповідальності не тільки у відношенні до інших, але й до себе.

Не можливо відновити та підтримувати добрі дружні взаємовідносини з Богом і одночасно не прикладати зусилля постійної дієвої приналежності до його спільноти.

Ісус, як Спаситель людини, саме через засновану ним Церкву, Божу спільноту, продовжує свою місію відкуплення та освячення.

o. A.P.

You might also like