“Докладайте усі старання, доповнюючи вашу віру чеснотою…” 2Петра 1,5
“Докладайте усі старання, доповнюючи вашу віру чеснотою…” 2Петра 1,5
Бог створив людину на свій образ та подобу. Нажаль людина віддаляється від Бога і викривляє власну природу. Бог продовжує нас любити та дарує нам шлях віри, щоб відновити нашу справжню людяність та добрі дружні взаємовідносини.
Дар віри не є статичним, а динамічним. Тому, що людина природньо є динамічним створінням і має гідність відповідати на цей дар.
Щоб зростати у вірі є необхідним також поступово та постійно докладати старання, щоб вдосконалювати свої природні здібності.
Саме чеснота, як постійна і тверда схильність чинити добро дозволяє людині стати найкращою версією себе.
Чеснотлива людина рухається до найбільш доступного справжнього добра, усіма своїми розумовими, вольовими та чуттєвими можливостями.
Чотири головні природні чесноти, є в основі усіх інших. Це розсудливість, справедливість, мужність та поміркрваність.
Розсудливість це схильність усвідомлювати та пізнавати наше правдиве добро і вибирати властиві засоби до його виконання. Розсудливість формує судження нашого сумління. Завдяки цій чесноті ми застосовуємо у житті впорядковані цінності.
Справедливість є чеснотою, яка полягає в постійному і твердому бажанні віддати Богові та іншим належне. Справедливість вчить шанувати права інших та встановлювати гармонію для спільного добра.
Мужність забезпечує стійкість у труднощах і витривалість у старанні до справжнього добра. Вона допомагає перемогти страх, навіть перед загрозою фізичної смерті.
Поміркованість стримує потяг до надмірних задоволень і забезпечує рівновагу у використанні благ. Поміркована особа завдяки волі керує інстиктами.
Бути християнином означає бути найперше розсудливою, справедливою, мужньою та поміркованою людиною.
о. А.Р.